поводити

поводити
I -джу, -диш, недок., повести́, -еду́, -еде́ш; мин. ч. пові́в, -вела́, -вело́; док.
1) неперех. Робити рух, ворушити чим-небудь. || Проводити чим-небудь по чомусь. || Робити рух чим-небудь у певному напрямку.
2) тільки док., перех. Спрямувати рух кого-, чого-небудь; допомогти або примусити йти, рухатися. || Піти попереду, скеровуючи кого-, що-небудь. || Управляючи механізмом судна, автомобіля і т. ін., скерувати їх рух. || тільки недок., діал. Правити. Повести у танець.
3) тільки док., перех., перен. Спрямувати чиюсь діяльність, скерувати кого-, що-небудь. || Очолити кого-, що-небудь. || діал. Виховувати.
••

Повести́ раху́нок спорт. — стати першим у грі, одержавши більшу кількість очок на свою користь.

4) тільки док., неперех. Простягнутися куди-небудь, набути певного напрямку.
5) перех., перен. Маючи що-небудь на меті, на увазі, спрямувати в певний бік (розмову, бесіду і т. ін.).
6) тільки док., перех. Почати здійснювати, робити, виконувати що-небудь, займатися чимось. || також без додатка. Почати говорити.
••

Повести́ вого́нь — почати стріляти з вогнепальної зброї.

7) перех., безос., рідко. Скорчити, зсудомити.

II -джу, -диш, недок., повести́, -еду́, -еде́ш; мин. ч. пові́в, -вела́, -вело́; док., перех., у сполуч. із сл. себе.
Те саме, що поводитися I.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Нужна курсовая?

Полезное


Смотреть что такое "поводити" в других словарях:

  • поводити — ПОВО|ДИТИ (6*), ЖОУ, ДИТЬ гл. Подстрекать, подговаривать, подбивать: а на то дѣло ѡканѣное не много поводитъ. ГрБ № 317, 40–60 XIV; Ст҃ославъ Всеволодичь. и вси брать˫а его послаша мужѣ своѣ кь Андрѣеви. поводѧче и на Ростиславичѣ. ЛИ ок. 1425,… …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • поводити — 1 дієслово недоконаного виду ворушити поводити 2 дієслово недоконаного виду дотримуватися певної поведінки поводити дієслово доконаного виду водити певний час …   Орфографічний словник української мови

  • вередувати — (поводити себе капризно, виявляти примхи), капризувати, вигадувати, перебирати, пручатися, опиратися, ґедз(к)атися, коверзувати, комизитися, марудити, витребенькувати, перебендювати, химерити, химерувати, норовитися, коцюбитися, примхати …   Словник синонімів української мови

  • повести — I див. поводити I. II див. поводити II …   Український тлумачний словник

  • буйствувати — ую, уєш, недок., рідко. Поводити себе нестримано; бушувати, бешкетувати …   Український тлумачний словник

  • вибрикувати — ую, уєш, недок. 1) Раз у раз брикати, стрибати, відкидаючи задні ноги (про копитних тварин). || Раз у раз грайливо стрибати (про людей). 2) перен., фам. Пустувати, поводити себе легковажно, мати раптові примхи. || Почувати себе добре, бадьоро …   Український тлумачний словник

  • вихованість — ності, ж. Властивість за знач. вихований 2); уміння добре поводити себе в товаристві, володіти своїми почуттями …   Український тлумачний словник

  • виховувати — I ую, уєш, недок., ви/ховати, аю, аєш, док., перех. 1) Вирощувати, навчаючи правил поведінки, даючи освіту і т. ін. || Вирощуючи своїх малят, навчати їх поводити себе певним чином за тих чи інших обставин (про тварин). 2) Систематично впливати на …   Український тлумачний словник

  • дозволяти — я/ю, я/єш, недок., дозво/лити, лю, лиш, док. і перех., з інфін. 1) Давати згоду, дозвіл, право на здійснення чого небудь. •• Дозволя/ти (дозво/лити) собі/ а) (перев. із сл. забагато, занадто і т. ін.) поводити себе не зовсім пристойно,… …   Український тлумачний словник

  • загулювати — юю, юєш, недок., рідко, загуля/ти, я/ю, я/єш, док. 1) Починати гуляти, бенкетувати, пиячити. || тільки док. Почати поводити себе непристойно, легковажно. 2) тільки док. Почати гуляти, здійснювати прогулянки. || Забушувати, завирувати. || перен.… …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»